Словник української мови (1927)/додаток
| ◀ додашній | Словник української мови Д додаток |
додбати ▶ |
|
Дода́ток, тку, м. Прибавление, добавление, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? Каменец. у. В дода́ток. В додачу; к тому же, при том. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Стор. I. 97. *На дода́ток. К тому же. Херс. Нік. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку. Млр. л. сб. 345.