Словник української мови (1927)/догребти
| ◀ дограватися | Словник української мови Д догребти |
догрібати ▶ |
|
Догріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. догребти́, бу́, бе́ш, гл. Догребать, догресть.
| ◀ дограватися | Словник української мови Борис Грінченко Д догребти |
догрібати ▶ |
|
Словник української мови — Д
догребти
Борис Грінченко
1927
Догріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. догребти́, бу́, бе́ш, гл. Догребать, догресть.