Словник української мови (1927)/догодовувати
| ◀ догодний | Словник української мови Д догодовувати |
догожання ▶ |
|
Догодо́вувати, вую, єш, сов. в. догодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бжолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. Ном. № 432. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356.