Словник української мови (1927)/догода
◀ договорятися | Словник української мови Д догода |
догоджати ▶ |
|
Дого́да, ди, ж. 1) Угодливость, угождение. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. I. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.