Словник української мови (1927)/договорюватися

by Борис Грінченко

◀ договорювати

Словник української мови Борис Грінченко Д договорюватися

договорятися ▶

Київ: Горно, 1927

Догово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. договори́тися, рюся, ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Ном. № 5954. Договорились до синього пороху. Ном. № 13092.