Словник української мови (1927)/догледіти
| ◀ догледати | Словник української мови Д догледіти |
догледатися ▶ |
|
Догледа́ти, догле́діти = Догляда́ти, догля́діти. Стор. I. 258. Вона і зробить усе і догледить усього. МВ. II. 19. Або ти не мав часу догледіти? НВолын. у.