Словник української мови (1927)/догинати

by Борис Грінченко

◀ догинання

Словник української мови Борис Грінченко Д догинати

догідний ▶

Київ: Горно, 1927

Догина́ти, на́ю, єш, сов. в. догну́ти, ну́, не́ш, гл. Догибать, догнуть.