Словник української мови (1927)/догарцюватися
| ◀ догартовувати | Словник української мови Д догарцюватися |
догарювати ▶ |
|
Догарцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
| ◀ догартовувати | Словник української мови Борис Грінченко Д догарцюватися |
догарювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
догарцюватися
Борис Грінченко
1927
Догарцюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.