Словник української мови (1927)/довічно
◀ довічний | Словник української мови Д довічно |
довіяти ▶ |
|
Дові́чно, нар. = Доо́чне.
◀ довічний | Словник української мови Борис Грінченко Д довічно |
довіяти ▶ |
|
Словник української мови — Д
довічно
Борис Грінченко
1927
Дові́чно, нар. = Доо́чне.