Словник української мови (1927)/довіршувати
| ◀ довіршування | Словник української мови Д довіршувати |
довір'я ▶ |
|
Дові́ршувати, шую, єш, сов. в. доверши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верх (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
| ◀ довіршування | Словник української мови Борис Грінченко Д довіршувати |
довір'я ▶ |
|
Словник української мови — Д
довіршувати
Борис Грінченко
1927
Дові́ршувати, шую, єш, сов. в. доверши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верх (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.