Словник української мови (1927)/довірити
◀ довіра | Словник української мови Д довірити |
довіритися ▶ |
|
Дові́рити. См. Довіря́ти.
◀ довіра | Словник української мови Борис Грінченко Д довірити |
довіритися ▶ |
|
Словник української мови — Д
довірити
Борис Грінченко
1927
Дові́рити. См. Довіря́ти.