Словник української мови (1927)/довідця
| ◀ довідуватися | Словник української мови Д довідця |
довіжуватися ▶ |
|
*Дові́дця, ці, м. Предводитель, главарь. Куліш.
| ◀ довідуватися | Словник української мови Борис Грінченко Д довідця |
довіжуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
довідця
Борис Грінченко
1927
*Дові́дця, ці, м. Предводитель, главарь. Куліш.