Словник української мови (1927)/довідний
| ◀ довідне | Словник української мови Д довідний |
довідник ▶ |
|
Дові́дний, а, е. 1) Доказательный. *2) Справочный. До́відне бю́ро. Справочное бюро. Рад. Село.
| ◀ довідне | Словник української мови Борис Грінченко Д довідний |
довідник ▶ |
|
Словник української мови — Д
довідний
Борис Грінченко
1927
Дові́дний, а, е. 1) Доказательный. *2) Справочный. До́відне бю́ро. Справочное бюро. Рад. Село.