Словник української мови (1927)/довший

by Борис Грінченко

◀ довше

Словник української мови Борис Грінченко Д довший

дов'язати ▶

Київ: Горно, 1927

До́вший, а, е. 1) Ср. ст. от до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854. *2) Порядком долгий, длинный. — час. Порядочное время. Ум. До́вшенький.