Словник української мови (1927)/довередуватися
| ◀ довендитися | Словник української мови Д довередуватися |
довернутися ▶ |
|
Довередува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.