Словник української мови (1927)/довготривалий

by Борис Грінченко

◀ довготерпливий

Словник української мови Борис Грінченко Д довготривалий

довгоусий ▶

Київ: Горно, 1927

*Довготрива́лий, а, е. 1) Прочный, выносливый. 2) Продолжительный, затяжной. Сл. Нік.