Словник української мови (1927)/довгорукий
| ◀ довгоп'ятий | Словник української мови Д довгорукий |
довгота ▶ |
|
*Довгору́кий, а, е. 1) Длиннорукий, вороватый. 2) Попрошайка. Сл. Яворн.
| ◀ довгоп'ятий | Словник української мови Борис Грінченко Д довгорукий |
довгота ▶ |
|
Словник української мови — Д
довгорукий
Борис Грінченко
1927
*Довгору́кий, а, е. 1) Длиннорукий, вороватый. 2) Попрошайка. Сл. Яворн.