Словник української мови (1927)/довговік
| ◀ довговіїй | Словник української мови Д довговік |
довговічний ▶ |
|
Довгові́к, ка, м. Долговечный, многолетний. Дуб-довговік. Ном., стр. 292, № 59.
| ◀ довговіїй | Словник української мови Борис Грінченко Д довговік |
довговічний ▶ |
|
Словник української мови — Д
довговік
Борис Грінченко
1927
Довгові́к, ка, м. Долговечный, многолетний. Дуб-довговік. Ном., стр. 292, № 59.