Словник української мови (1927)/довбня

by Борис Грінченко

◀ довбіння

Словник української мови Борис Грінченко Д довбня

довбняк ▶

Київ: Горно, 1927

До́вбня, ні, ж. Большой деревянный молот. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. I. 47.