Словник української мови (1927)/довбати
| ◀ довбарь | Словник української мови Д довбати |
довбатися ▶ |
|
Довба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097. 2) Ковырять. Довбати в носі.
| ◀ довбарь | Словник української мови Борис Грінченко Д довбати |
довбатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
довбати
Борис Грінченко
1927
Довба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097. 2) Ковырять. Довбати в носі.