Словник української мови (1927)/довбало
| ◀ довба | Словник української мови Д довбало |
довбальня ▶ |
|
До́вба́ло, ла, м. 1) Долбящий что-нибудь. Черном. 2) Дятел. Вх. Пч. II. 13.
| ◀ довба | Словник української мови Борис Грінченко Д довбало |
довбальня ▶ |
|
Словник української мови — Д
довбало
Борис Грінченко
1927
До́вба́ло, ла, м. 1) Долбящий что-нибудь. Черном. 2) Дятел. Вх. Пч. II. 13.