Словник української мови (1927)/доважити
| ◀ довадно | Словник української мови Д доважити |
доважок ▶ |
|
Дова́жувати, жую, єш, сов. в. дова́жити, жу, жиш, гл. Довешивать, довесить, оканчивать, окончить взвешивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували. Черном.