Словник української мови (1927)/довадний
| ◀ довадливий | Словник української мови Д довадний |
довадно ▶ |
|
Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.
| ◀ довадливий | Словник української мови Борис Грінченко Д довадний |
довадно ▶ |
|
Словник української мови — Д
довадний
Борис Грінченко
1927
Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.