Словник української мови (1927)/добрі
| ◀ добритися | Словник української мови Д добрі |
добрість ▶ |
|
Добрі́, нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. III. 407.
| ◀ добритися | Словник української мови Борис Грінченко Д добрі |
добрість ▶ |
|
Словник української мови — Д
добрі
Борис Грінченко
1927
Добрі́, нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. III. 407.