Словник української мови (1927)/добруковувати
| ◀ доброчинність | Словник української мови Д добруковувати |
добряга ▶ |
|
*Добруко́вувати, вую, єш, сов. в. добрукува́ти, ку́ю, єш, гл. Домащивать, домостить камнем (улицу, дорогу). Сл. Дубр.
| ◀ доброчинність | Словник української мови Борис Грінченко Д добруковувати |
добряга ▶ |
|
Словник української мови — Д
добруковувати
Борис Грінченко
1927
*Добруко́вувати, вую, єш, сов. в. добрукува́ти, ку́ю, єш, гл. Домащивать, домостить камнем (улицу, дорогу). Сл. Дубр.