Словник української мови (1927)/добротливо
| ◀ добротливість | Словник української мови Д добротливо |
добротний ▶ |
|
Добротли́во, нар. Добродушно, благодушно.
| ◀ добротливість | Словник української мови Борис Грінченко Д добротливо |
добротний ▶ |
|
Словник української мови — Д
добротливо
Борис Грінченко
1927
Добротли́во, нар. Добродушно, благодушно.