Словник української мови (1927)/добротливий
| ◀ добротворець | Словник української мови Д добротливий |
добротливість ▶ |
|
Добротли́вий, а, е. Добродушный, благодушный. *Желех.
| ◀ добротворець | Словник української мови Борис Грінченко Д добротливий |
добротливість ▶ |
|
Словник української мови — Д
добротливий
Борис Грінченко
1927
Добротли́вий, а, е. Добродушный, благодушный. *Желех.