Словник української мови (1927)/добродіяти
| ◀ добродійство | Словник української мови Д добродіяти |
доброзичливий ▶ |
|
Доброді́яти, ді́ю, єш, гл. Благодетельствовать.
| ◀ добродійство | Словник української мови Борис Грінченко Д добродіяти |
доброзичливий ▶ |
|
Словник української мови — Д
добродіяти
Борис Грінченко
1927
Доброді́яти, ді́ю, єш, гл. Благодетельствовать.