Словник української мови (1927)/добродбач
◀ добродбай | Словник української мови Д добродбач |
добродієчка ▶ |
|
Добродба́й, ба́я, добродба́ч, ча́, м. Стяжатель имущества.
◀ добродбай | Словник української мови Борис Грінченко Д добродбач |
добродієчка ▶ |
|
Словник української мови — Д
добродбач
Борис Грінченко
1927
Добродба́й, ба́я, добродба́ч, ча́, м. Стяжатель имущества.