Дні́ти, дні́є, гл. безл. Светать. Стало вже дніти, як ми рушили. НВолын. у. Іде козак од дівчини — починає дніти. Чуб. V. 53. Уже дніє. НВолын. у. *І дніти мов не дніло. Тичина.