Словник української мови (1927)/днище
| ◀ дниця | Словник української мови Д днище |
Дніпер ▶ |
|
Дни́ще, ща, с. 1) Ув. от дно. 2) Донце, дощечка, на одном конце которой садится пряха, вставляя в другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. I. 178. Ум. Дни́щечко.