Словник української мови (1927)/дишниця
| ◀ дишний | Словник української мови Д дишниця |
диявол ▶ |
|
*Дишни́ця, ці, ж. Дыхательный орган, бронхи. Входить зараза у тіло здорової людини мабуть через дишні органи тіла (через ніс, дишницю та легені). М. Лев.