Словник української мови (1927)/дихавиця
| ◀ дих | Словник української мови Д дихавиця |
дихавичний ▶ |
|
Дихави́ця, ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запал у лошадей. 3) Болотистое место. Вх. Лем. 410.
| ◀ дих | Словник української мови Борис Грінченко Д дихавиця |
дихавичний ▶ |
|
Словник української мови — Д
дихавиця
Борис Грінченко
1927
Дихави́ця, ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запал у лошадей. 3) Болотистое место. Вх. Лем. 410.