Словник української мови (1927)/дитиня
| ◀ дитинча | Словник української мови Д дитиня |
дитинячий ▶ |
|
Дитиня́, ня́ти, с. Ребеночек. Дитиня вмерло. Каменец. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22. *Желех.
| ◀ дитинча | Словник української мови Борис Грінченко Д дитиня |
дитинячий ▶ |
|
Словник української мови — Д
дитиня
Борис Грінченко
1927
Дитиня́, ня́ти, с. Ребеночек. Дитиня вмерло. Каменец. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22. *Желех.