Словник української мови (1927)/димоватий
| ◀ димно | Словник української мови Д димоватий |
димовий ▶ |
|
Димо́ватий, а, е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.
| ◀ димно | Словник української мови Борис Грінченко Д димоватий |
димовий ▶ |
|
Словник української мови — Д
димоватий
Борис Грінченко
1927
Димо́ватий, а, е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.