Словник української мови (1927)/димниця

by Борис Грінченко

◀ димник

Словник української мови Борис Грінченко Д димниця

димно ▶

Київ: Горно, 1927

Димни́ця, ці, ж. 1) = Дима́рь. 2) = Ди́мна. Ум. Ди́мничка. Вх. Лем. 409, 410.