Словник української мови (1927)/диминиці
◀ диминець | Словник української мови Д диминиці |
диминиця ▶ |
|
Ди́миниці, ць, ж. мн. Род опухоли в паху, под мышками. Каменец. у. См. Дімени́ця.
◀ диминець | Словник української мови Борис Грінченко Д диминиці |
диминиця ▶ |
|
Словник української мови — Д
диминиці
Борис Грінченко
1927
Ди́миниці, ць, ж. мн. Род опухоли в паху, под мышками. Каменец. у. См. Дімени́ця.