Словник української мови (1927)/дивачка
◀ дивачити | Словник української мови Д дивачка |
дивдерев ▶ |
|
*Дива́чка, ки, ж. Чудачка. Тільки не смійтеся з старої дивачки. Коцюб.
◀ дивачити | Словник української мови Борис Грінченко Д дивачка |
дивдерев ▶ |
|
Словник української мови — Д
дивачка
Борис Грінченко
1927
*Дива́чка, ки, ж. Чудачка. Тільки не смійтеся з старої дивачки. Коцюб.