Словник української мови (1927)/дивацький
| ◀ дивацтво | Словник української мови Д дивацький |
дивачити ▶ |
|
*Дива́цький, а, е. Достойный удивления, удивительный. Думка… тепер кому здавалась такою чудною, дивацькою. М. Черн.
| ◀ дивацтво | Словник української мови Борис Грінченко Д дивацький |
дивачити ▶ |
|
Словник української мови — Д
дивацький
Борис Грінченко
1927
*Дива́цький, а, е. Достойный удивления, удивительный. Думка… тепер кому здавалась такою чудною, дивацькою. М. Черн.