Словник української мови (1927)/диван
| ◀ дивак | Словник української мови Д диван |
дивасія ▶ |
|
Дива́н, ну, м. 1) Диван. 2) Диван, турецкий государственный совет. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних. К. МБ. XII. 269. *3) Ковер. Була вона (кімната) вистелена пушистими перськими диванами. Лепкий.