Словник української мови (1927)/дибитися
◀ диби | Словник української мови Д дибитися |
дибиці ▶ |
|
Ди́битися, биться, безл. Становиться дыбом. Волосся почало дибитись.
◀ диби | Словник української мови Борис Грінченко Д дибитися |
дибиці ▶ |
|
Словник української мови — Д
дибитися
Борис Грінченко
1927
Ди́битися, биться, безл. Становиться дыбом. Волосся почало дибитись.