Словник української мови (1927)/дзяволити

by Борис Грінченко

◀ дзявкун

Словник української мови Борис Грінченко Д дзяволити

дзяма ▶

Київ: Горно, 1927

Дзяволи́ти, лю́, ли́ш, гл. = Дзя́вкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.