Словник української мови (1927)/дзизнути
| ◀ дзизкучий | Словник української мови Д дзизнути |
дзизчання ▶ |
|
Дзи́зну́ти, ну, неш, гл. 1) О полете пули, камня: издать звук, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86). *2) Ударить. Сл. Нік.
| ◀ дзизкучий | Словник української мови Борис Грінченко Д дзизнути |
дзизчання ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзизнути
Борис Грінченко
1927
Дзи́зну́ти, ну, неш, гл. 1) О полете пули, камня: издать звук, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86). *2) Ударить. Сл. Нік.