Словник української мови (1927)/дзвякати

by Борис Грінченко

◀ дзвякало

Словник української мови Борис Грінченко Д дзвякати

дзвякнутися ▶

Київ: Горно, 1927

Дзвя́кати, каю, каєш, одн. в. дзвя́кнути, ну, неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. I. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже та не дзвякай. 3) Произносить звук дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.