Словник української мови (1927)/дзвяк
◀ дзвяга | Словник української мови Д дзвяк |
дзвякало ▶ |
|
I. Дзвяк, ку, м. Металлический звук.
II. Дзвяк! меж. для выражения металлического звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. I. 44.