Словник української мови (1927)/дзвонарь
| ◀ дзвонарський | Словник української мови Д дзвонарь |
дзвонець ▶ |
|
Дзвона́рь, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
| ◀ дзвонарський | Словник української мови Борис Грінченко Д дзвонарь |
дзвонець ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзвонарь
Борис Грінченко
1927
Дзвона́рь, ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.