Словник української мови (1927)/джеркотати
| ◀ джеркотання | Словник української мови Д джеркотати |
джерло ▶ |
|
Джеркота́ти, кочу́, чеш, джеркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Джерґота́ти. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Греб. 391. Грин. II. 340. Все тямлють, джеркотять, як гуси по-німецьки. Греб. 388. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених. Стор. МПр. 170. Греб. 367. К. Дз. 147.