Словник української мови (1927)/джерельний
◀ джереловий | Словник української мови Д джерельний |
джерельце ▶ |
|
Джере́льний, а, е. Ключевой. Е! у цій криниці була славна джерельна вода, та серед літку така холодна, що й губами не доторкнешся. Харьк. г., Лебед. у.