Словник української мови (1927)/деркотіти
| ◀ деркий | Словник української мови Д деркотіти |
дернє ▶ |
|
Деркоті́ти, кочу́, чеш, гл. 1) Издавать звук дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2. *2) Жужжать. Муха деркотить у павучинні. Крим.