Словник української мови (1927)/дерзкий

by Борис Грінченко

◀ держкість

Словник української мови Борис Грінченко Д дерзкий

дерзткий ▶

Київ: Горно, 1927

Дерзки́й, а́, е́. 1) Упругий, жесткий, *тугой. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у. *2) Бодрый, сильный. Він ще зовсім дерзкий дід. Под. Юрк. Berneker. Sl. etym. Wört.